Нове життя! Як перетворити дуже старий iPad в другий дисплей для комп'ютера

Позавчора найперший iPad святкував своїх 11 років. Навіть айпед першого покоління досі працює.

На жаль, особливого сенсу у його використанні немає, крім, звичайно, ностальгії. Навіть Safari майже не відкривається, більша частина сайтів не підтримується, з App Store майже нічого не можна скачати, а iOS 5.1.1 не підтримує дуже багато з того, що сьогодні здається необхідним в екосистемі Apple - від AirDrop до Apple Music.

Але все ж можна знайти корисне застосування. Його можна зробити другим екраном для будь-якого комп'ютера, чи то Windows, чи то macOS. І це доволі просто!

Досить мати будь-який старенький iPad, навіть найперший. Він і Mac повинні бути підключені до однієї мережі Wi-Fi. Процес попередньої настройки може налякати, але виконувати його доведеться усього один раз.

Отож, як же здійснити це практично?

1. Спочатку створюємо обліковий запис на Mac

Відкриваємо на Mac «Системні налаштування» -> «Користувачі та групи». Натискаємо на «замок», вводимо свій пароль облікового запису комп'ютера.

Тиснемо «плюсик» у лівій нижній частині вікна, потім у спливаючому меню «Новий обліковий запис», вибираємо «Адміністратор».

Повне ім'я, Обліковий запис та інші очевидні поля. Заповнюйте їх на свій розсуд. Тільки не забудьте пароль. Як закінчите, натискаєте «Створити користувача».

2. Вмикаємо віддалений доступ до Mac

Для нового користувача, якого ми щойно створили.

Заходимо в «Системні налаштування» -> «Загальний доступ». Ставимо галочку навпроти пункту «Загальний екран».

Потім – «дозволити доступ» вибираємо «Всім користувачам». Тиснемо на «Налаштування комп'ютера», вмикаємо параметр «Користувачі» можуть отримати управління екраном із використанням паролю.

Введіть пароль для підключення та запам'ятайте його - він знадобиться вже найближчим часом. Натискаємо «ОК».

Тепер у вікні налаштувань Спільного доступу текстом відобразиться IP-адреса, за якою ваш iPad зможе підключатися до Mac. Запам'ятайте її. Якщо забудете, або IP-адреса зміниться сама, просто уточніть актуальну адресу в цьому меню.

3. Завантажуємо VNC-клієнт на свій iPad

Якщо у вас старий iPad під управлінням iOS версії менш, ніж 9.0, вам на хвилину знадобиться будь-який інший сучасний мобільний девайс Apple.

З іншого iPhone або iPad скачайте додаток VNC Viewer: безкоштовно в App Store. Можете його відразу видаляти, якщо плануєте використовувати інший девайс в якості екрану.

Потім беремо старий iPad. Відкриваємо на ньому App Store, переходимо в розділ «Покупки». Натискаємо на іконку завантаження VNC Viewer.

4. Підключаємося до Mac через старий iPad

Відкриваємо додаток VNC Viewer. Натискаємо на «плюс» в правому куті. В поле Address пишемо IP вашого Mac, який ви недавно запам'ятовували з меню Настройок загального доступу в macOS (наприклад, 192.168.0.3). Поле Name можете заповнити як завгодно.

Надалі це підключення збережеться в пам'яті програми.

Потім натискаємо на щойно створене підключення. Висвітиться попередження про незахищене підключення – погоджуємося. Потім вводимо пароль VNC-підключення, який ви створювали на Mac раніше. Пароль треба буде вводити кожен раз при підключенні.

У вас з'явиться вікно входу в Mac. У ньому пальцем виберіть недавно створений обліковий запис. Введіть пароль цього запису з екранної клавіатури.

Усе!

Готово: iPad перетворився на другий дисплей!

Тепер з одного вашого Mac одночасно можна працювати в двох облікових записах на двох різних екранах. Одна буде відображатися на основному моніторі комп'ютера, а друга - на iPad, підключеному через Wi-Fi.

Два облікових записи були потрібні для того, щоб розділити самі екрани. Без них VNC Viewer або інший VNC-клієнт «клонували» б вміст основного монітора Mac. А так у нас як би два монітори виходить.

Цей режим використання має свої плюси. Можна налаштувати другий обліковий запис спеціально під «стрімінг» і на iPad - вивести потрібні програми, дашборда, віджети і так далі.

Мінус такого підходу в тому, що це не традиційне «розширення» екрану. Скажімо, ви не зможете перетягнути вікно з основного монітора на iPad. А додаток, що запускається на основному екрані і на екрані iPad, буде функціонувати окремо один від одного. Це ж стосується і буфера обміну.

Нарешті частота оновлення екрану рідко перевищує 15-20 кадрів в секунду. Для роботи цього повинно бути достатньо, особливо якщо плануєте виводити на iPad якісь графіки акцій або інші дані, які оновлюються в реальному часі.

Круто, що через 11 років застарілий, мало на що здатний планшетик можна задіяти настільки повноцінно.

Сподіваємося, що стаття допоможе власникам iPad 1-3 поколінь вичавити зі своїх планшетів щось дійсно корисне.